ІНСТРУКЦІЯ

ЦИКЛОСЕРИН

(CYCLOSERINE)

Склад:

діюча речовина: циклосерин;

1 капсула містить циклосерину 250 мг;

допоміжні речовини: магнію оксид легкий, магнію оксид важкий, тальк;

капсула: титану діоксид (Е 171), желатин, індигокармін (Е 132).

Лікарська форма. Капсули тверді.

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули циліндричної форми з непрозорим корпусом білого кольору та непрозорою кришечкою синього кольору, заповнені порошком від білого до світло-жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що діють на мікобактерії. Протитуберкульозні засоби. Антибіотики. Циклосерин.

Код АТХ J04A В01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Циклосерин має бактеріостатичну та бактерицидну дію залежно від концентрації препарату в місці запалення та чутливості мікроорганізмів. Механізм дії полягає в інгібуванні синтезу клітинної стінки чутливих штамів грампозитивних і грамнегативних бактерій та Mycobacterium tuberculosis. Циклосерин слід застосовувати у комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами.

Фармакокінетика.

Після прийому внутрішньо циклосерин швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Рівень визначеної концентрації у плазмі крові досягається протягом 1 години. Вільно розподіляється у тканинах та рідинах організму. Проникає через гематоенцефалічний бар’єр, концентрація препарату, що досягається у спинномозковій рідині, близька до концентрації у плазмі крові. У хворих на туберкульоз циклосерин визначається у мокротинні, препарат також потрапляє у плевральну та асцитну рідини, жовч, амніотичну рідину та кров плода, грудне молоко, тканини легень та лімфоїдну тканину.

Виводиться нирками, визначається у сечі через 30 хв після прийому. Приблизно 66 % циклосерину виводиться у незміненому стані з сечею протягом 24 годин. 10 % виводиться протягом наступних 48 годин. З калом виділяється незначна кількість препарату.

Приблизно 35 % циклосерину метаболізується, але метаболіти не ідентифіковані.

Період напіввиведення препарату становить 8 – 12 годин.

Клінічні характеристики.

Показання.

Активна форма легеневого та позалегеневого туберкульозу: препарат застосовують у складі комбінованої терапії, за умови чутливості мікроорганізмів до циклосерину і після неефективного лікування основними лікарськими засобами (застосовують тільки як препарат другого ряду).

Гострі інфекції сечовивідних шляхів, спричинені чутливими мікроорганізмами: препарат застосовують тільки тоді, коли звичайна терапія виявилася неефективною і коли була визначена чутливість мікроорганізмів до циклосерину.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до циклосерину або до інших компонентів препарату. Органічні захворювання центральної нервової системи, депресія, порушення психіки, виражене збудження чи психоз, епілепсія, схильність до судомних нападів, психічні захворювання в анамнезі, тяжка ниркова недостатність, серцева недостатність, алкоголізм.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування етіонаміду потенціює нейротоксичні ефекти циклосерину. Алкоголь та циклосерин несумісні, особливо під час прийому великих доз препарату (алкоголь підвищує ризик виникнення епілептичних нападів).

Хворим, які приймають циклосерин та ізоніазид, слід перебувати під наглядом лікаря, оскільки можливе посилення токсичного ефекту на центральну нервову систему і може виникнути необхідність у корекції дози.

Особливості застосування.

Лікування циклосерином припиняють чи зменшують дозу у разі виникнення алергічного дерматиту або симптомів ураження нервової системи: судом, психозу, сонливості, депресії, сплутаності свідомості, гіперрефлексії, головного болю, тремору, запаморочення, парезу чи дизартрії.

Терапевтичний індекс циклосерину низький. Під час лікування пацієнтів із порушеною функцією нирок, які приймають добову дозу циклосерину понад 500 мг і у яких проявляються симптоми передозування, рівень циклосерину в крові потрібно контролювати щонайменше 1 раз на тиждень. Дозу корегують таким чином, щоб підтримувальний рівень препарату в крові був нижчим за 30 мг/л.

Для пацієнтів із нирковою недостатністю помірного та середнього ступеня тяжкості слід знижувати дозу циклосерину.

Хворим, які приймають понад 500 мг циклосерину на добу, слід перебувати під наглядом лікаря через ризик виникнення симптомів передозування.

Може спостерігатися отруєння, якщо рівень препарату в крові вищий, ніж 30 мг/л, що є результатом передозування чи порушення кліренсу препарату.

Під час застосування препарату потрібно контролювати гематологічні показники, видільну функцію нирок, рівень препарату в крові та функцію печінки.

Перед початком лікування слід виділити культуру мікроорганізмів та визначити чутливість штаму до препарату. У разі туберкульозної інфекції слід визначити чутливість штаму до інших протитуберкульозних засобів.

Протисудомні та седативні препарати можуть бути ефективними для профілактики симптомів ураження центральної нервової системи, наприклад судом, збудження, тремору.

Для профілактики побічних нейротоксичних ефектів призначають психотропні препарати бензодіазепінового ряду: діазепам (5 мг) або феназепам (1 мг) на ніч; ноотропні препарати: пірацетам (по 800 мг 2 рази на добу), піридоксин, глютамінову кислоту 1 г тричі на добу.

У деяких випадках застосування циклосерину та інших протитуберкульозних препаратів призводить до розвитку недостатності вітаміну В12 або фолієвої кислоти в організмі, мегалобластної та сидеробластної анемії. У разі виникнення анемії під час прийому протитуберкульозних засобів потрібно провести відповідне лікування.

Циклосерин знижує вміст цукру як у здорових людей, так і у хворих на цукровий діабет. Циклосерин спричиняє загострення порфірії, тому не рекомендується застосовувати препарат хворим на порфірію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У період вагітності препарат застосовують тільки тоді, коли немає альтернативних методів лікування та потенційна користь для матері перевищує ризик для плода.

У разі необхідності застосування препарату годування груддю на цей період слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Під час лікування необхідно утримуватись від керування транспортними засобами та інших потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовують внутрішньо. Циклосерин можна приймати незалежно від прийому їжі, але для запобігання побічних ефектів з боку травного тракту його краще приймати під час їди.

Дорослі. Звичайна доза становить від 500 мг до 1 000 мг на добу за кілька прийомів. Початкова доза для дорослих найчастіше становить 250 мг 2 рази на добу з 12-годинним інтервалом протягом 2 тижнів. Добова доза не має перевищувати 1 г.

Діти віком від 5 років. Звичайна доза становить від 10 мг/кг маси тіла на добу, розподілених на 2 прийоми, після цього її корегують залежно від концентрації препарату в плазмі  крові  та терапевтичного ефекту. Бажана пікова концентрація в плазмі крові – 15 – 40 мкг/мл. Добова доза не має перевищувати 750 мг.

Пацієнти літнього віку. Для пацієнтів віком від 60 років, а також пацієнтів з масою тіла менше 50 кг рекомендована доза становить 250 мг циклосерину двічі на добу.

Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання, лабораторних та радіологічних даних та переносимості циклосерину.

Діти.

Достатнього досвіду застосування циклосерину дітям немає. Тільки у разі крайньої потреби можливе застосування препарату під суворим наглядом лікаря із особливою обережністю дітям віком від 5 років.

Передозування.

Може спостерігатися гостре отруєння, якщо дорослий хворий прийняв понад 1 г препарату. Хронічна токсичність залежить від дози та може виникати, якщо в організм щодоби надходить понад 500 мг препарату. У разі необхідності застосування препарату хворим з порушенням функції нирок див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування».

Зазвичай токсичні ефекти проявляються з боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, підвищена дратівливість, парестезії, дизартрії, психози. У разі прийому високих доз можливе виникнення периферичних парезів, судом та коми. Етанол підвищує ризик виникнення епілептичних нападів.

Лікування: рекомендується проводити симптоматичне та підтримувальне лікування. Активоване вугілля ефективніше для зменшення всмоктування препарату, ніж промивання шлунка. У разі розвитку нейротоксичних ефектів потрібно вводити 200 – 300 мг піридоксину на добу. Під час гемодіалізу циклосерин виводиться з крові.

Побічні реакції.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, парестезії, парез, гіперрефлексія, тремор, периферичні неврити, атаксія, великі та малі клонічні напади, судоми, кома.

Психічні розлади: тривожність, підвищена дратівливість, нервозність, агресія, подразливість, порушення сну,  сонливість, погіршення пам’яті, дезорієнтація, психоз, депресія, спроби суїциду, параноя, зміна характеру, відчуття страху, порушення мови, дизартрія, шум у вухах, психомоторне збудження, галюцинації, сплутаність свідомості, втрата свідомості.

Побічні реакції з боку нервової системи виникають здебільшого протягом перших двох тижнів і переважно у пацієнтів, які отримують 500 мг циклосерину на добу.

З боку травного тракту:  блювання, нудота, сухість у роті, втрата апетиту, біль у животі.

З боку печінки і жовчовивідних шляхів: підвищення рівня трансаміназ крові, гепатит, особливо у пацієнтів із захворюваннями печінки.

З боку шкіри та підшкірних тканин: шкірні висипи, свербіж, петехіально-папульозні висипи, фоточутливість.

З боку скелетно-м’язової та сполучної тканин: артралгія, міальгія.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості/ алергічні реакції.

Інші: мегалобластна анемія, фолієво- і В12-дефіцитна анемія, сидеробластна анемія, підвищення температури тіла, зниження цукру в крові, загострення порфірії.

Повідомлялося про раптовий розвиток хронічної серцевої недостатності в пацієнтів, які отримували від 1 до 1,5 г циклосерину на добу.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С.

Зберігати у недоступному для дітей  місці.

Упаковка.

По 10 капсул у блістері. По 3 блістери у пачці з картону.

По 60 капсул у контейнері. По 1 контейнеру у пачці з картону.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

ПрАТ «Технолог».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.         Україна, 20300, Черкаська обл., місто Умань, вулиця Стара прорізна, будинок 8.

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

ЦИКЛОСЕРИН

(CYCLOSERINE)

Состав:

действующее вещество: циклосерин;

1 капсула содержит циклосерина 250 мг;

вспомогательные вещества: магния оксид легкий, магния оксид тяжелый, тальк;

капсула: титана диоксид (Е 171), желатин, индигокармин (Е 132).

Лекарственная форма. Капсулы твердые.

Основные физико-химические свойства: твердые желатиновые капсулы цилиндрической формы с непрозрачным корпусом белого цвета и непрозрачной крышечкой синего цвета, заполненные порошком от белого до светло-желтого цвета.

Фармакотерапевтическая группа.

Средства, действующие на микобактерии. Противотуберкулезные средства. Антибиотики. Циклосерин.

Код АТХ J04A В01.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Циклосерин обладает бактериостатическим и бактерицидным действием в зависимости от концентрации препарата в месте воспаления и чувствительности микроорганизмов. Механизм действия заключается в ингибировании синтеза клеточной стенки чувствительных штаммов грамположительных и грамотрицательных бактерий и Mycobacterium tuberculosis. Циклосерин следует применять в комбинации с другими противотуберкулезными препаратами.

Фармакокинетика.

После приема внутрь циклосерин быстро всасывается из желудочно-кишечного тракта. Уровень определимой концентрации в плазме крови достигается в течение 1 часа. Свободно распределяется в тканях и жидкостях организма. Проникает через гематоэнцефалический барьер, концентрация препарата, которая достигается в спинномозговой жидкости, близка к концентрации в плазме крови. У больных туберкулезом циклосерин определяется в мокротах, препарат также попадает в плевральную и асцитную жидкость, желчь, амниотическую жидкость и кровь плода, грудное молоко, ткани легких и лимфоидную ткань.

Выводится почками, определяется в мочи через 30 мин после приема. Приблизительно 66 % циклосерина выводится в неизмененном состоянии с мочой в течение 24 часов. 10 % выводится в течение следующих 48 часов. С калом выделяется незначительное количество препарата.

Приблизительно 35 % циклосерина метаболизируется, но метаболиты не идентифицированы.

Период полувыведения препарата составляет 8 – 12 часов.

Клинические характеристики.

Показания.

Активная форма легочного и внелегочного туберкулеза: препарат применяют в составе комбинированной терапии, при условии чувствительности микроорганизмов к циклосерину и после неэффективного лечения основными лекарственными средствами (применяют только как препарат второго ряда).

Острые инфекции мочевыводящих путей, вызванные чувствительными микроорганизмами: препарат применяют только тогда, когда обычная терапия оказалась неэффективной и когда была определена чувствительность микроорганизмов к циклосерину.

Противопоказания.

Повышенная чувствительность к циклосерину или к другим компонентам препарата. Органические заболевания центральной нервной системы, депрессия, нарушения психики, выраженное возбуждение или психоз, эпилепсия, склонность к приступам судорог, психические заболевания в анамнезе, тяжелая почечная недостаточность, сердечная недостаточность, алкоголизм.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

Одновременное применение этионамида потенцирует нейротоксические эффекты циклосерина. Алкоголь и циклосерин несовместимы, особенно во время приема больших доз препарата (алкоголь повышает риск возникновения эпилептических приступов).

Больным, принимающим циклосерин и изониазид, следует находиться под наблюдением врача, поскольку возможно усиление токсического эффекта на центральную нервную систему и может возникнуть необходимость в коррекции дозы.

Особенности применения.

Лечение циклосерином прекращают или уменьшают дозу в случае возникновения аллергического дерматита или симптомов поражения нервной системы: судорог, психоза, сонливости, депрессии, спутанности сознания, гиперрефлексии, головной боли, тремора, головокружения, пареза или дизартрии.

Терапевтический индекс циклосерина низкий. Во время лечения пациентов с нарушенной функцией почек, принимающих суточную дозу циклосерина более 500 мг, у которых проявляются симптомы передозировки, уровень циклосерина в крови необходимо контролировать минимум 1 раз в неделю. Дозу корректируют таким образом, чтобы поддерживающий уровень препарата в крови был ниже 30 мг/л.

Для пациентов с почечной недостаточностью умеренной и средней степени тяжести следует снижать дозу циклосерина.

Больным, принимающим более 500 мг циклосерина в сутки, следует пребывать под наблюдением врача из-за риска возникновения симптомов передозировки.

Может наблюдаться отравление, если уровень препарата в крови выше, чем 30 мг/л, что является результатом передозировки или нарушения клиренса препарата.

Во время применения препарата необходимо контролировать гематологические показатели, выделительную функцию почек, уровень препарата в крови и функцию печени.

Перед началом лечения следует выделить культуру микроорганизмов и определить чувствительность штамма к препарату. В случае туберкулезной инфекции следует определять чувствительность штамма к другим противотуберкулезным средствам.

Противосудорожные и седативные препараты могут быть эффективными для профилактики симптомов поражения центральной нервной системы, например судорог, возбуждения, тремора.

Для профилактики побочных нейротоксических эффектов назначают психотропные препараты бензодиазепинового ряда: диазепам (5 мг) или феназепам (1 мг) на ночь; ноотропные препараты: пирацетам (по 800 мг 2 раза в сутки), пиридоксин, глютаминовую кислоту 1 г трижды в сутки.

В некоторых случаях применение циклосерина и других противотуберкулезных препаратов приводит к развитию недостаточности витамина В12 или фолиевой кислоты в организме, мегалобластной и сидеробластной анемии. В случае возникновения анемии во время приема противотуберкулезных средств необходимо провести соответствующее лечение.

Циклосерин снижает содержание сахара, как у здоровых людей, так и у больных сахарным диабетом. Циклосерин вызывает обострение порфирии, поэтому не рекомендуется применять препарат больным порфирией.

Применение в период беременности или кормления грудью.

В период беременности препарат применяют только тогда, когда нет альтернативных методов лечения и потенциальная польза для матери превышает риск для плода.

В случае необходимости применения препарата кормления грудью на этот период следует прекратить.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Во время лечения необходимо воздерживаться от управления транспортными средствами и других потенциально опасных видов деятельности, требующих повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.

Способ применения и дозы.

Препарат применяют внутрь. Циклосерин можно принимать независимо от приема пищи, но для предотвращения побочных эффектов со стороны пищеварительного тракта его лучше принимать во время еды.

Взрослые. Обычная доза составляет от 500 мг до 1 000 мг в сутки за несколько приемов. Начальная доза для взрослых чаще всего составляет 250 мг 2 раза в сутки с 12-часовым интервалом в течение 2 недель. Суточная доза не должна превышать 1 г.

Дети в возрасте от 5 лет. Обычная доза составляет от 10 мг/кг массы тела в сутки, распределенных на 2 приема, после этого ее корректируют в зависимости от концентрации препарата в плазме крови и терапевтического эффекта. Желаемая пиковая концентрация в плазме крови – 15 – 40 мкг/мл. Суточная доза не должна превышать 750 мг.

Пациенты пожилого возраста. Для пациентов старше 60 лет, а также пациентов с массой тела меньше 50 кг рекомендуемая доза составляет 250 мг циклосерина дважды в сутки.

Длительность лечения зависит от течения заболевания, лабораторных и радиологических данных и переносимости циклосерина.

Дети.

Достаточного опыта применения циклосерина детям нет. Только в случае крайней необходимости возможно применение препарата под строгим наблюдением врача и с особой осторожностью детям в возрасте от 5 лет.

Передозировка.

Может наблюдаться острое отравление, если взрослый больной принял больше 1 г препарата. Хроническая токсичность зависит от дозы и может возникать, если в организм ежесуточно поступает более 500 мг препарата. В случае необходимости применения препарата больным с нарушениями функции почек см. разделы «Противопоказания» и «Особенности применения».

Обычно токсические эффекты проявляются со стороны центральной нервной системы: головная боль, головокружение, спутанность сознания, повышенная раздражительность, парестезии, дизартрии, психозы. В случае приема высоких доз возможно возникновение периферических парезов, судорог и комы. Этанол повышает риск возникновения эпилептических приступов.

Лечение: рекомендуется проводить симптоматическое и поддерживающее лечение. Активированный уголь более эффективен для уменьшения всасывания препарата, чем промывание желудка. В случае развития нейротоксических эффектов необходимо вводить 200 – 300 мг пиридоксина в сутки. Во время гемодиализа циклосерин выводится из крови.

Побочные реакции.

Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, парестезии, парез, гиперрефлексия, тремор, периферические невриты, атаксия, большие и малые клонические приступы, судороги, кома.

Психические расстройства: тревожность, повышенная раздражительность, нервозность, агрессия, раздражительность, нарушения сна, сонливость, ухудшение памяти, дезориентация, психоз, депрессия, попытки суицида, паранойя, изменение характера, чувство страха, нарушения речи, дизартрия, шум в ушах, психомоторное возбуждения, галлюцинации, спутанность сознания, потеря сознания.

Побочные реакции со стороны нервной системы возникают в основном в течение первых двух недель и в основном у пациентов, которые получают 500 мг циклосерина в сутки.

Со стороны пищеварительного тракта: рвота, тошнота, сухость во рту, потеря аппетита, боль в животе.

Со стороны печени и желчевыводящих путей: повышение уровня трансаминаз крови, гепатит, особенно у пациентов с заболеваниями печени.

Со стороны кожи и подкожных тканей: кожная сыпь, зуд, петехиально-папулезная сыпь, фоточувствительность.

Со стороны скелетно-мышечной и соединительной тканей: артралгия, миальгия.

Со стороны иммунной системы: реакции гиперчувствительности/ аллергические реакции.

Другие: мегалобластная анемия, фолиево- и В12-дефицитная анемия, сидеробластная анемия, повышенная температура тела, снижение сахара в крови, обострение порфирии.

Сообщалось о внезапном развитии хронической сердечной недостаточности у пациентов, получающих от 1 до 1,5 г циклосерина в сутки.

Срок годности.2 года.

Условия хранения.

Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25°С.

Хранить в недоступном для детей месте.

Упаковка.

По 10 капсул в блистере. По 3 блистера в пачке из картона.

По 60 капсул в контейнере. По 1 контейнеру в пачке из картона.

Категория отпуска. По рецепту.

                                                                                                          

Производитель.

ЧАО «Технолог».

Местонахождение производителя и адрес места осуществления его деятельности.

Украина, 20300, Черкасская обл., город Умань, улица Старая прорезная, дом 8.